Наш справжній день у дорозі на фронт завжди залишається поза кадром. Ранкова кава. Музика, яку слухаємо. Дзвінки, від яких розривається телефон. Тисячі кілометрів, які ми намотуємо по Україні.

У свій день народження вирішив трохи прочинити вам завісу. Показати те, що зазвичай залишається поза об’єктивом камери. Те, що ми проживаємо щодня. Та тих, хто робить це «щодня» неймовірним та цінним.

Це справжній ексклюзив, де ми з Мариною поділилися особистим. Які ранкові ритуали проводимо перед тим, як рушити в дорогу? Що купуємо на заправках? Скільки екваторів ми проїхали, починаючи з 24 лютого? Чим займаємо себе в тривалій подорожі? Чому мені надважливо бути пліч-о-пліч з українськими воїнами в ці важкі часи?

А ввечері команда підготувала мені сюрприз, який мене розчулив до сліз. Командири підрозділів, яким ми допомагаємо, наші побратими та друзі змогли вирватися з пекла, яке зараз розгортається на всій лінії фронту, і приїхати на зустріч. Просто потеревенити і обійнятися. І кожна з історій для мене особлива. Вони не просто воїни, а справжні друзі. Кожне слово дуже цінне, а кожна емоція в пам`яті назавжди.

Тож запрошую вас у цю подорож та в цей день зі мною та Мариною.