‪@LvivDepo‬ #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо
Відтепер маєте можливість подякувати команді Львів Депо не лише на словах ;)
Для донату в гривнях https://send.monobank.ua/jar/4T2eRpdzvh
Для донату в $ доларах https://send.monobank.ua/jar/4UB2YkzTAb
Для донату в € євро https://send.monobank.ua/jar/6m7DiDS5LA
Підтримавши нас, Ви зможете отримувати більше задоволення від контенту, а ми зможемо показати Вам більше цікавих місць! :)
Вулиця Пасічна — вулиця у Личаківському районі Львова. Простягається від вулиці Личаківської до перехрестя вулиць Зеленої та Луганської. Вулиця розташована у місцевостях Ялівець, Майорівка, Пасіки. Довжина 4600 метрів.
Назву отримала від пасік, закладених тут львівськими передміщанами у XVI столітті. Місцевість звалась «Пасіками» ще до появи вулиці. Офіційну назву «Пасічна дорога» вулиця отримала у 1871 році. Тоді вона простягалась до місця, де нині перехрестя із вулицею Медової Печери. За часів німецької окупації, у січні 1943 року перейменовано на «Острінґ» із долученням другої ділянки, що прямує до нинішньої вулиці Зеленої.
У липні 1944 року обидві ділянки знову отримали різні назви «Пйонтаків» і «Пасічна» відповідно. 1946 року об'єднано в одну вулицю. Ще у 1950-х роках вона була у 4-5 разів вужча і вимощена ламаним каменем. 1964 року стала «проспектом Ленінського Комсомолу». Назву вулиця «Пасічна» повернено 1990 року.
1924 року під № 36 споруджено віллу у «дворковому» стилі для родини Штельцерів. Архітектор Т. Шнайдер. Нині тут міститься Центр стоматологічної імплантації та протезування «ММ». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2176-м[8]. З міжвоєнного періоду походить також цегляна водонапірна вежа, збудована 1933 року за проектом Вітольда Мінкевича. Задумана архітектором також як точка огляду місцевості туристами — має зручні сходи та оглядовий майданчик[13]. У найнижчій точці вулиці, приблизно напроти 90-х номерів ще у 1950-х роках існувала капличка, зовнішній вигляд і інтер'єр якої зафіксував фотограф Юліан Дорош.
1952 року на місці поховань солдатів російської армії часів першої світової війни споруджено меморіальний комплекс «Пагорб Слави». Архітектори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький, Іван Персіков. Скульптори Михайло Лисенко і Василь Форостецький. 1960 року тут перепоховано радянського розвідника-диверсанта Миколу Кузнєцова. Надгробок виконано за проєктом архітектора Михайла Федика і скульптора Валентина Подольського. Поруч із меморіалом у переобладнаному будинку школи відкрито музей «Пагорб Слави». Відкриття приурочене до 40-ліття приєднання Західної України до Радянського Союзу.
Близько 1957 року відбулася перша хвиля забудови вулиці малоповерховими житловими будинками за проєктами Генріха Швецького-Вінецького і Людмили Нівіної. Масове будівництво багатоповерхового житла розпочалося у 1962—1963 роках (архітектори Олег Радомський, Любомир Королишин)[14]. 1970 року було розроблено проєкт детального планування центральної частини Львова, котрий виходив з прогнозу про зростання населення Львова станом на 2010 рік до 1 млн мешканців. Проєкт передбачав втілення ідеї «Поліцентричної системи центру міста» (автор концепції Ярослав Новаківський). Згідно з концепцією на перехресті нинішньої Пасічної із вулицею Личаківською планувався додатковий «підцентр» з серією громадських споруд. Ідею не реалізовано.
Під № 83 розташована греко-католицька церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, споруджена у 1995—2010 роках за проєктом архітектора В. Смереки.
Під № 87 розташована будівля навчального корпусу колишнього технікуму комунального будівництва (нині — техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка»), збудована у 1982 році. За цією ж адресою розташований басейн «Водан».
Під № 91 розташована православна церква Різдва святого Іоана Хрестителя, збудована за проєктом Олександра Матвіїва.
Навпроти будинку № 169 на вул. Пасічній у 2018—2021 роках збудована церква святої великомучениці Катерини з каплицею та дзвіницею. Висота дзвіниці церкви має близько 21,75 м, купол церкви — 17,15 м, а самої церкви — 13,45 м. Загалом церква вміщає 150 парафіян. Церква належить до Львівської єпархія ПЦУ.
У 1940 році ділянка трамвайної колії до станції Личаків була демонтована і розворотне кільце влаштовано при перехресті з сучасною вулицею Пасічною. У 1969 році розворотне кільце було облаштоване у Личаківському парку. На вулиці Пасічній розташоване розворотне кільце та кінцева зупинка трамвайного маршруту № 2 (станом на грудень 2021 року).
Також вулиця Пасічна має чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять маршрутні таксі № 15, 19, 23, 24, 27, 40, 44, 47а, 50. Станом на січень 2024 року вулицею курсують автобуси № 40, 47, 92, маршрутні таксі № 19, 23, 27, а також автобус приміського сполучення — № 138.

Львів 2024: Пасічна від Медової Печери до Вашингтона, новобудови, друга серія Lviv walking tour 22 вересня 2024 р.